Бібліотека сайту Українське життя в Севастополі "Весела Абетка" - Для дітей України

Здорові поради


Чим загрожує «вільне кохання»


 
 

Загальновизнано: майже кожен статевий партнер — носій сечостатевої інфекції. Тому на сьогоднішній день вельми актуальною проблемою є запальні захворювання, що належать до найпоширеніших причин безпліддя. А в умовах погіршення демографічної ситуації в країні, зниження життєвого рівня більшості населення, послаблення його репродуктивного здоров’я (кількість безплідних шлюбів наближається до 20 відсотків) питання планування сім’ї заслуговують на особливу увагу.


Для настання вагітності потрібні такі умови: наявність у жіночому організмі здорової зрілої яйцеклітини, потрапляння в організм жінки достатньої кількості зрілих сперматозоїдів, можливість зустрічі в одній із маткових труб яйцеклітини і сперматозоїдів, наявність у матці сприятливих умов для прийняття заплідненої яйцеклітини і подальшого розвитку плода.

Якщо відсутня хоча б одна з цих умов, вагітність стає неможливою. Тож причиною безпліддя можуть бути порушення у визріванні сперматозоїдів (у чоловіків), порушення у визріванні яйцеклітини, запальні хвороби матки, маткових труб (у жінок).

Запальні процеси, які спричиняють безпліддя і недовиношування, у 80 відсотках випадків викликаються урогенітальними інфекціями. Відомо понад 20 видів мікроорганізмів, котрі передаються статевим шляхом і здатні провокувати запалення статевих органів. До того ж останнім часом різко зросла кількість носіїв хламідій, мікоплазмової та змішаної форм інфекцій.

Особливістю перебігу всіх урогенітальних захворювань є частота зв’язків одних видів мікроорганізмів з іншими, велика кількість вогнищ, незначні симптоми, складність лікування, тяжкі ускладнення.

Хламідії та мікоплазми дуже небезпечні. Хламідії серотипів А, В, С спричиняють грубі рубці і втрату зору. Серотипи 1, 2, 3 уражують лімфатичну тканину (вузли). Мікоплазми можуть викликати у клітинах хромосомні зміни, подібні до тих, що відбуваються при хворобі Дауна, а це позначається на подальших поколіннях. Крім того, викликані мікоплазмами запалення в чоловіків порушують вироблення сперматозоїдів і негативно позначаються на їхній рухливості.

Як мікоплазми, так і хламідії уражують тканини матки, що призводить до переривання вагітності, внутрішньоутробного інфікування та загибелі плода. При хламідіозі ураження шийки матки — потенційний чинник дисплазій та раку.

Про симптоми. Проявами цих інфекцій є уретрит, парауретрит, бартоленіт (запалення великої залози переддвер’я піхви), кольпіт (запалення піхви), ендоцервіцит. Можлива висхідна інфекція з ураженнями матки, маткових труб, яєчників, очеревини. Можливі також пропасниця, ураження суглобів, рясні виділення, свербіж у ділянці статевих органів, часті сечовиділення, загроза переривання вагітності, безпліддя, болі внизу живота і посилення їх під час менструацій, психоемоційні розлади.

Слід мати на увазі, що при всій небезпеці згаданих недуг їх клінічні прояви бувають досить незначні. Та й навіть якщо вони взагалі відсутні, то це ще не свідчить, що захворювання немає. Таке «затишшя» лише свідчить про тимчасову рівновагу між паразитом і господарем, коли розмноження хвороботворних мікробів усе ж триває.

Докладніше про хламідії та мікоплазми. Нині відомо чотири види хламідій. Найнебезпечніші для людини — тракномаліси. Їх поділяють на кілька серотипів, які спричиняють найрізноманітніші захворювання. Збудник хламідіозу має дві форми існування — позаклітинну і внутрішньоклітинну. При останній швидкість розмноження збудника доволі висока — протягом доби з однієї інфекційної одиниці виходить від 200 до 1000 збудників. Між іншим, американські фахівці вважають, що носієм інфекції є кожна третя людина.

Мікоплазми — це найдрібніші вільні бактерії. Родина мікоплазм поділяється на два різновиди: безпосередньо мікоплазму (понад 100 видів мікроорганізмів) і уреаплазму (лише три види бактерій). На думку ряду вчених (І. Маров, В. Делекторський), труднощі виявлення мікоплазм, статевий шлях передачі, можливість побутового зараження незабаром призведуть до переважання цих інфекцій над венеричними. Потрапляючи в організм, мікоплазми тісно зв’язуються зі стінкою клітини господаря, і в результаті імунна система організму стає неспроможною відрізнити «чужого» від «свого», починає виробляти антитіла проти власних клітин. Виникає запалення. За даними американських авторів, уреаплазму було виявлено у 80 відсотків жінок із запальними хворобами і у 51 відсотка тих жінок, котрі страждали від безпліддя.

Цікаво, що хоча згадані інфекції відомі досить давно, але ще десять років тому широкого практикування обстежень у цьому плані не існувало. І нерідко жінка проходила курс лікування запалення в ділянці статевих органів, їй легшало, а десь через півроку захворювання вступало у фазу загострення, і ці хронічні запальні процеси тривали роками. У міру вивчення урогенітальних інфекцій медики дійшли висновку, що наявність таких процесів із млявим перебігом і була свідченням присутності в організмі патологічних мікробів. Як тільки їх знищували, запалення миналося.

За час вивчення цих інфекцій метод досліджень ставав дедалі доступнішим, і те, як це робиться сьогодні, суттєво відрізняється від способів, практикованих ще сім років тому.

Кожен із видів інфекцій має свої особливості щодо поширення. Здебільшого вони передаються статевим шляхом; від матері новонародженому; побутовим способом; дуже рідко переносяться комахами.

У комплексному лікуванні присутні чотири неодмінні моменти: 1) стимуляція імунної системи, позаяк кожна з інфекцій має здатність знижувати захисні властивості організму; 2) вживання пробіотиків для підтримання мікрофлори слизової оболонки статевих органів; 3) застосування кількох антибіотиків; 4) відновлення мікрофлори кишківнику. Лікувальний курс проводиться разом із прийманням вітамінів та дієтою.

Кілька слів про дієту. Вживання ліків особливо збільшує навантаження на печінку. Якщо їй не допомогти, то цей життєво важливий орган може постраждати. Тому раджу дотримуватися печінкової дієти, яка виключає з раціону все гостре, жирне, смажене, пряне, кисле, а також алкоголь.

І нарешті — профілактика. До неї насамперед належить дотримання культури статевих відносин. Бажано мати лише одного партнера, а в разі нового контакту обов’язково користуватися презервативом. Позаяк ці інфекції можуть існувати в організмі зі стертими симптомами, то перш ніж почати жити з партнером статевим життям без спеціальних засобів захисту, обом треба пройти обстеження на наявність інфекції. На жаль, далеко не всі «доросли» до розуміння того, що здоров’я — своє власне, свого партнера і майбутніх дітей — слід ретельно берегти.

Пам’ятайте: профілактика і своєчасне лікування допоможуть зберегти здоров’я подружньої пари, усунути причини безпліддя і подарувати життя здоровому малюкові.

Джерело 






*

Дизайн Валентин Iванов